Вентфасади гра без правил
Нинішня глобальна зростання цін на електроенергію і газ актуалізував проблему енергозбереження, у тому числі шляхом утеплення фасадів будівель. Це і стало поштовхом для підвищення попиту на системи навісних вентильованих фасадів (НВФ), які поки що є найбільш ефективним рішенням даної проблеми. Але при цьому в будівельному законодавстві відсутні норми на дані системи, що дозволяє забудовникам застосовувати буквально «що завгодно».
Головне достоїнство НВФ в порівнянні з іншими системами фасадного утеплення – збереження теплоізоляційного матеріалу в сухому стані. Завдяки вітру і різниці висот, повітря потрапляє у вентиляційну прошарок і рухається по утеплювачу, висушуючи накопичилася в ньому вологу та повертаючи йому початкові теплоізоляційні властивості.
Крім того, НВФ може застосовуватися при реконструкції старих будівель (наприклад, для панельних будинків радянської забудови можна вирішити проблему не тільки теплозбереження, а й зовнішнього вигляду фасаду). Крім того, монтаж НВФ, на відміну від скріпленої системи, не залежить настільки жорстко до температурно-погодних умов. Єдиний серйозний недолік НВФ в очах будівельників – вища, в порівнянні з штукатурними фасадними системами, вартість.
Тим не менш, український ринок НВФ динамічно розвивається – його обсяг в 2005 р. в порівнянні з 2004 р. виріс на 40 млн. грн. У даному сегменті працюють близько 50 виробників, лідерами є «ТПК», «Рууккі Україна» і «Арсенал центр», що займають близько 60% ринку.
На ранній стадії розвитку українського ринку великі оператори займалися прямими поставками імпортних фасадних систем (включаючи підконструкції, облицювальний шар і кріпильні елементи). Однак цей метод роботи не виправдав себе і в даний час частка імпорту готових НВФ не досягає і 1%. Проте компанії, «перекваліфікувавшись» з імпортерів в українських виробників, як і раніше використовують 90% імпортної сировини через відсутність або низької якості аналогічного вітчизняного. Наприклад, алюмінієвий лист завозять, в основному, з Німеччини, АКП (алюмінієві композитні панелі) – з Франції, Італії, Німеччини, Греції, Японії. Сталеві листи з полімерним покриттям імпортують з Фінляндії, Німеччини, Словаччини, Росії. Фіброцементні плити закуповуються в Росії чи Фінляндії, підоблицювальних конструкції – в Росії та Німеччини.
За словами Світлани Садретдінова, бренд-менеджера «АТМ-інвест», найбільш доступною з фінансової точки зору є система з облицюванням з дрібноштучних фасадні плити з високомарочного бетону (ТМ «Сканрок», раніше завозиться з Скандинавії, але в даний час виробляється в Україні) . Орієнтовна вартість даної фасадної системи $ 30-40 за 1 м2. Фіброцементні плити є більш дорогим матеріалом, але завдяки великому форматі дозволяють зменшити вартість підконструкції. Фасад з облицюванням з керамограніта яких якісних АКП обійдеться замовнику в $ 80-100 за 1 м2.
Сторінки: 1 2