Тарифна політика чи тарифи – політика
Централізоване постачання водою, теплом і інші послуги – це для комунальних підприємств виробнича необхідність, а для мешканців – звичайна життєва потреба.
Проте вартість «благ цивілізації», а точніше, її регулювання, може легко ставати інструментом політики. Вдале його використання дає гарантії тривалого перебування на владному олімпі, послаблює конкурентів і забезпечує помітний відрив від них. Місто Рівне в останні півроку став показовий майданчик з реалізації саме такої політики. Встановлення вартості комунальних послуг для міської та обласної влади тут набуло особливого значення – економічне, соціальне і політичне.
Каша заварилася ще в 1998 році, коли була створена нова обласна комунальна теплопостачальна організація «Комуненергія», а теплоучасткі в районах стали її дочірніми підприємствами. Територія роботи «матері» була обмежена майже виключно обласним центром. Саме в цьому її відмінність від аналогічних структур в інших великих містах України. Рівне до цих пір залишається чи не єдиним серед обласних центрів України, де комунальна теплоенергетика, як і водоканал, надаючи послуги майже виключно місту, знаходиться в комунальній власності області. Відповідність між управлінням цими великими господарствами і споживанням їх послуг ставили під сумнів різні влади. Громадськості навіть демонстрували передачу об’єктів з інфраструктурою «органічному» власнику, але завершальні кроки завжди зривалися.
Так, у квітні 2003 року сесія Рівненської облради дала згоду на передачу майна КТП «Комуненергія» у комунальну власність міста. Однак керівництво облдержадміністрації (тепер вже колишнє) це рішення не виконувало: не хотілося втрачати контроль над фінансовими потоками великого підприємства, руйнувати непрофільну діяльність – птахоферму, міні-заводи і т.д., що працюють незбиткове … Тоді за невизначеність щодо важливого комунального підприємства влада різко критикував відомий опозиціонер, народний депутат Василь Червоній.
Стара регіональна еліта бачила, що КТП «Комуненергія» сповзає у прірву, з головою поринає у борги. До речі, на сьогоднішній день теплопостачальна організація заборгувала ДК «Газ Україна» та обленерго значну суму – понад 74 млн. грн., Яку за рік-два не погасити ні власними засобами, ні кредитами. Кредитори щороку погрожували припинити подачу газу в котельні міста перед або на початку опалювального сезону. І доводилося всіма силами гасити пожежу.
тариф,Сторінки: 1 2