КМДА може дати дозвіл на забудову Гідропарку
Влада припускали розділити Гідропарк на кілька зон: пляжну, дитячу, спортивну, культурно-розважальну, господарську та рекреаційну
У певних зонах передбачалося створення дорожньої інфраструктури.
Міська влада фактично почали підготовку до забудови дніпровських островів. Слідом за створенням комунальних підприємств «Жуків острів» і «Труханів острів», які, на думку місцевих екологів, відкриють дорогу для освоєння підприємцями природних заказників, минулого тижня в мерії заговорили про «реконструкції» Гідропарку.
Вже в жовтні поточного року Київрада може дати зелене світло на забудову Гідропарку. Минулого тижня (за кілька днів до сесії) чиновники запропонували профільним депутатським комісіям (екологічної, земельної та містобудівної) затвердити концепцію його розвитку в обхід передбачених законодавством заходів (розробка Детального плану територій, позначення меж на місцевості і т. д.). На думку депутата міськради Володимира Бондаренка, рішення про реконструкцію Гідропарку «стане продовженням розбазарювання заповідних і рекреаційних земель, за що столична влада активно взялися в кінці вересня». І найсумніше, за його словами, полягає в тому, що опозиційні сили не в змозі запобігти «розкрадання київської землі». «Міське керівництво формує сесійний порядок денний виключно в оточенні слухняних депутатів, яким за правильне голосування обіцяються ті чи інші наділи. Усі інші отримують порядок денний за день-два до сесії », – сказав депутат.
Реконструювати Гідропарк столичні власті намагалися ще в липні минулого року. Проте під натиском громадськості від ідеї довелося відмовитися. Тоді вони ухвалили рішення повернутися до питання забудови улюбленого місця відпочинку киян після того, як, відповідно до законодавства, буде розроблений і затверджений Київрадою Детальний план територій та визначено межі заповідних земель.
Спочатку влада припускали розділити Гідропарк на кілька зон: пляжну, дитячу, спортивну, культурно-розважальну, господарську та рекреаційну. У певних зонах передбачалося створення дорожньої інфраструктури, зведення спортивно-розважальних комплексів, кафе і ресторанів. Планувалося також готельне будівництво. Приміром, далеко від центральної частини Гідропарку, ближче до мосту Патона, збиралися звести малоповерхову пятізведочную готель «Українська Паланка» в стилі заїжджих дворів часів Богдана Хмельницького. Крім того, в кулуарах мерії депутати минулого скликання активно ділилися припущеннями, що площі Гідропарку (300 га) цілком вистачило б не тільки для будівництва об’єктів культурно-оздоровчого комплексу, але й цілого житлового масиву. Тим не менш колишнє міське керівництво так і не зважилися підняти руку на улюблене киянами місце відпочинку, передавши вирішення проблеми в спадок команда Леоніда Черновецького.
Сторінки: 1 2