Зовнішнє утеплення фасадів стало результатом пошуку забудовниками шляхів зниження капіталовкладень і прискорення темпів будівництва

Енергозберігаючі технології – ще відносно нова тема на українському ринку нерухомості. Вони представлялися забудовниками скоріше як додатковий засіб залучення споживача до своєї продукції. Будинки з різного роду зовнішнім утепленням обіцяли бути теплішими і скоротити втрати тепла, а відповідно споживання електроенергії та газу в квартирах для опалення, а також збільшити ККД центральної опалювальної системи. Однак, як виявилося згодом, справжнім фактором, що сприяв популярності зовнішнього утеплення, став зростаючий попит на ринку житла, яка спричинила за собою форсування темпів будівництва, погоню за продажами і пошуки забудовниками способів зниження капіталовкладень.

Соромязливий підхід →

За загадкової причини людство тяжіє до повторюваних візерункам (клітка, смужка, горошок). Вони зустрічаються всюди – в текстилі, на посуді, на шпалерах … Клітинка прикрашає і спідниці-шотландки, і традиційну плитку у ванній кімнаті. Сучасні дизайнери інтер’єрів звернули пильну увагу на ці малюнки, і з’явилися цілі клетчато-смугасті інтер’єри. Вони знаходять застосування в квартирах і приватних будинках, в офісах, кафе і модних бутиках. Клітка не старіє!

Отже, найбільш цікаві варіанти «будинку в клітинку»:

1. «Шаховий» інтер’єр (проста чорно-біла клітка). Суперстильний варіант! Підходить людям, що знають, чого вони хочуть від життя. Вимагає бездоганності форм і відсутності зайвих деталей. Ніяких кришталевих люстр і дешевих китайських штор! Прямі лінії і строгі форми – ось найбільш підходящий вибір для чорно-білої клітки. Цей варіант відмінно поєднується з якісною пластикової меблями, склом, металом і сучасною технікою типу домашнього кінотеатру. Може бути використаний в інтер’єрі хай-тек.
2. «Веселий» стиль. Різнобарвна (більше 2 кольорів) і різнорозмірних клітина. Найчастіше використовується в дитячій і в кухні, хоча великі оригінали цілком можуть дозволити собі вітальню або спальню в різнокольорову клітку. Прикрасити інтер’єр можна яскравими великими м’якими іграшками чи вазами химерних форм, кольоровими постерами і незвичайними світильниками. Загалом, буйство фантазії, кольору і форми. Якщо вдасться купити картату меблі (або розфарбувати самим), інтер’єр буде досконалим!
3. Фоновий. Розмита клітина. Велика й неяскрава. Можлива і в інтер’єрах у класичному стилі (для якихось деталей). Наприклад, штори у велику біло-бежеву клітку. Картаті пледи або покривала на ліжка, картата рама для дзеркала, підвісна стеля в клітинку. І інші деталі, що не прагнуть відразу привернути до себе увагу. Скромність, помірність і витонченість. Ненав’язливість форм і кольорів – ось родзинка фонової клітини.
4. «Сільський» варіант. Найчастіше це чітка червоно-біла або біло-синя клітинка (хоча може бути і жовто-червона або біло-зелена, наприклад). Картате кантрі. Добре поєднується з рюшечками, оборочками, мереживними завісками, подушечками, плетеними кошиками і кімнатними квітами в акуратних горщиках. Така собі сільська ідилія, будиночок для Червоної Шапочки. Просто проситься на кухню! Варіант не для всіх, але в ньому є своя краса. І не забудьте білу пухнасту кішку, яка сидить на холодильнику, і блюдо з пиріжками на картатій скатертини!
5. «Розкішний». Клітка, між іншим, один із найдавніших візерунків для мозаїки. Можна зробити шикарну ванну з мозаїчними стінами або стеля-вітраж з кольорового скла. Тут основне – в кольорах і матеріалах. Золотистий і пурпурний, скло, натуральний камінь і дерево, натуральні тканини допоможуть вам опинитися в картатому палаці. Підходить для оформлення холів в приватних будинках. Добре поєднується з кольоровим світлом і високими стелями. Вимагає почуття міри і правильних пропорцій.
6. Етнічний. З народним візерунком. Не просто клітина, а клітка з китайськими ієрогліфами! Або з первісними мотивами, або з жирафами. Поєднання клітини і орнаменту. Нестандартні кольори (теракотовий, пісочний, бірюзовий, бузковий). Гармонує з творами декоративно-прикладного мистецтва в етнічному стилі (величезні дерев’яні жаби з Малайзії або вази під давньогрецькі). Можна прикрашати такий інтер’єр шаблями, шаманськими бубнами і статуетками зі слонової кістки. Тільки не перестарайтеся і не перетворіть квартиру у філію етнографічного музею! Окремий випадок – інтер’єр у японському стилі з використанням розсувних перегородок, оформлених клітинами з дерева і рисового паперу. Плюс сувій живопису та чайний столик … Можна сідати дивитися улюблений фільм «Сім самураїв».
7. Іронічний. Передбачає нетрадиційне використання клітини (картатий будильник або тарілки). Можна поєднувати з смужкою. Клетчато-смугасті предмети сусідять з однотонними. Можна підібрати фотографії або картини і розвісити їх в клітинках на стінах. Розфарбувати стелю, обтягнути картатою тканиною диван і купити картатий домашній халат.
8. Ностальгія за минулим. Картаті шпалери, клейонка на столі і гранчасту склянку з червоною гвоздикою. На стіні малюнок улюбленої бабусі, на підвіконні фікус. Доброзичлива пародія на радянський інтер’єр. Може вийти дуже цікаво, якщо, звичайно, вам вистачить почуття стилю, почуття гумору і старих речей з горища.
9. Англійська. Ілюстрація з фільм
   у про Шерлока Холмса – крісло-качалка, господар з трубкою і картаті штори і пледи. Англійська клітина має на увазі не надто яскраві кольори і приблизно однаковий розмір самих клітин (тобто клітинки на шпалерах, шторах і покривалі не повинні сильно відрізнятися за розміром і гамі). Як правило, використовують три-чотири основних кольори. Наприклад, бежевий, фісташковий і білий.
10. Морський. Використовують білий, всі відтінки синього, а також трохи жовтого і зеленого. Доповнюють морськими аксесуарами: черепашками, зображенням риб, коралами, моделями кораблів. Особливо гарний у ванній кімнаті.

Де використовувати клітку?

Життя в клітинку →

Скло, безперечно, один з найпопулярніших матеріалів в сучасній архітектурі. Саме щедро засклені фасади відрізняють будови нашого часу від архітектури минулих епох. Масштабні світлопрозорі конструкції дозволяють не тільки створювати архітектурно виразні будівлі, але і забезпечують в приміщеннях максимально комфортні умови проживання. Однак цей крихкий і на вигляд такий невагомий матеріал володіє досить складним характером, і говорити про те, що архітектори повністю «приручили» скло, мабуть, ще занадто рано.

Проектуючи будівля, що має частково або повністю засклені фасади, архітектори повинні відповісти на кілька принципових питань. По-перше, їм належить вирішити, яке саме скло буде використано на об’єкті. На думку фахівців, в Москві для створення панорамного скління найкраще підходять тоноване скло, енергозберігаюче скло з високим коефіцієнтом світловідбивання, емаль (скло із дзеркальним ефектом) або електрохромноє. Останнє не тільки дозволяє при необхідності злегка «приглушити» сонце з пульта дистанційного управління, але і оберігає дім від надлишкового надходження тепла. З метою підвищення теплозахисту для вертикального скління можна також застосовувати низькоемісійне скло, яке не пропускає інфрачервоні промені і тим самим істотно скорочує тепловтрати.

Другий дуже важливе питання: як закріпити скляну конструкцію таким чином, щоб не було видно стяжки і інші «технічні» подробиці. Ще 10-15 років тому в Росії будівельне скло застосовувалося лише в двох варіантах: у віконному отворі або в вітражних конструкціях, причому вітраж представляв собою досить грубий металевий каркас, нерідко нагадував грати, крізь яку милуватися краєвидами міста було не дуже приємно. Зараз у будівельній практиці використовуються більш прогресивні рамне (профільні системи скління) і точкова (планарні системи) кріплення. У першому випадку світлопрозорі елементи зовнішньої оболонки фіксуються на вертикальних і горизонтальних металевих несучих профілях, які можуть бути як видимими, так і абсолютно непомітними, у другому – підвішуються до сталевого несучого каркасу за допомогою сталевих конекторів (спайдеров) з шарнірно закріпленими болтами.

За склом →

Змінюючи образ житла, дизайнери відзначають першість в створенні загального стилю і атмосфери інтер’єру саме стін, точніше, їх покриття – шпалер. Останні покликані доставити естетичне задоволення, привнести в інтер’єр особливу «нотку» індивідуальності. Сучасний вибір «одяг» для стін охоплює всі стильові напрями, тому заплутатися в безмежному наборі декорів, квітів, фактур і текстурних поєднань дуже легко. На що в першу чергу слід звернути увагу?

Якщо ви хочете, щоб улюблене житло прикрасили «шпалери вашої мрії», до вибору і купівлі слід поставитися серйозно. Побіжний огляд асортименту магазинів, як правило, ні до чого хорошого не призводить – цілком можливо, що вам дуже сподобається зразок вишуканих шпалер під старизну, проте цілісне настрій вашого інтер’єру буде суперечити обраному стилю, і покупка виявиться невдалою. Добре продумайте план майбутньої квартири, в ідеалі – намалюйте схему приміщення, щоб мати чітке уявлення про те, які саме шпалери вам потрібні. Зверніть увагу на кольори: якщо вітальня планується в пастельно-бежевих тонах, крупні макі яскраво-червоного кольору на ваших шпалерах виглядатимуть без смаку і зухвало. Багато чого залежить від поверхні стін – саме цей нюанс допоможе вам скласти повне уявлення про те, якими мають бути шпалери і які їхні головні завдання. Незважаючи на достаток на прилавках, дизайнери виділяють три основних аспекти шпалер: це колір, малюнок і фактура.

Квіти

Стиль шпалер вибираємо з розумом →

Перший сніг, що випав наприкінці жовтня, змусив нас згадати про те, що ми живемо в північній країні. І скандинавські країни – Швеція і Норвегія, як і їх найближчі сусіди Данія і Фінляндія – є не дуже далекими кліматичними родичами Росії. Тому сьогодні ми говоримо про скандинавському стилі в інтер’єрі.

Затишок в північному стилі →